13
Слідами «Досвітніх вогнів»: велика подорож 10-Б класу до Колодяжного
Сьогодні учні 10-Б класу здійснили особливу подорож – вирушили до Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки, що у селі Колодяжному. Для багатьох із нас ця поїздка стала справжнім відкриттям, адже ми змогли побачити не «бронзову поетесу», а живу, щиру та неймовірно сильну жінку в оточенні її рідного дому.
Магія волинської садиби: де народжувалася «Лісова пісня»
Колодяжне зустріло нас затишком старовинного саду. Саме тут, серед цих каштанів та яблунь, Лариса Косач проводила свої найкращі роки. Прогулюючись територією, ми намагалися уявити, як юна Леся бігала цими стежками до озера, збирала квіти та слухала волинські легенди, які згодом перетворилися на безсмертну «Лісову пісну».
Будиночки, що мають душу
Наша екскурсія розпочалася з легендарного «Білого будиночка» – справжньої перлини садиби. Це маленька веранда з рожевим деревом, яку батько поетеси, Петро Антонович, збудував спеціально для своєї талановитої доньки. Нас вразив «солярій» на даху – місце, де Леся приймала сонячні ванни, борючись із хворобою. Усередині будиночка панує атмосфера світла: мініатюрні кімнати, витончений декор і те саме вікно, за яким вона працювала годинами.
Далі ми завітали до «Сірого будинку» (батьківської оселі). Тут усе дихає родинним теплом. Величезна бібліотека, старовинний рояль, за яким Леся, незважаючи на нестерпний біль у руках, виконувала твори Шопена та Бетховена. Ми на власні очі побачили автентичний посуд, сімейні фотографії та особисті речі Косачів, які збереглися до наших днів.
Уроки мудрості від родини Косачів
Особливу увагу ми приділили постаті Олени Пчілки – матері поетеси. Розповідь екскурсовода відкрила нам очі на те, наскільки прогресивною була ця родина. У Колодяжному панував культ освіти, творчості та української мови у часи, коли це було майже неможливим. Десятикласники із цікавістю обговорювали, як Косачі влаштовували домашні вистави, вивчали іноземні мови та збирали фольклор. Ми побачили вишиванки, зроблені руками Лесі та її сестер, що вкотре підкреслило їхній нерозривний зв’язок із народним корінням.
Рефлексія 10-Б: нова зустріч із поетесою
Ця поїздка змінила наше сприйняття літературного процесу. Для 10-Б класу Леся Українка перестала бути просто автором із хрестоматії.
Ми також відвідали літературну експозицію музею, де представлені прижиттєві видання творів Лесі, її листування з Іваном Франком та Михайлом Коцюбинським. Кожен документ – це окрема історія боротьби за українське слово.
Замість епілогу
Повертаючись у шкільні будні, ми везли з собою не лише сувеніри та фотографії, а й натхнення. Колодяжне нагадало нам, що великі справи починаються з любові до свого дому, до своєї землі та до власної справи.
Дякуємо класному керівнику Ковалець Наталії та адміністрації музею за можливість доторкнутися до вічності. Тепер, читаючи «Contra spem spero», ми точно знатимемо, яке сонце світило Лесі в очі, коли вона писала ці рядки.
Учителька української мови та літератури Ольга Федорук
