Не мовчи про насильство над дитиною!
Насильство над дітьми — це злочин, який часто залишається прихованим через страх, сором або байдужість оточення. Мовчання робить кривдників безкарними, а дітей — беззахисними. Кожен із нас несе відповідальність за те, щоб дитина жила в безпеці та гідності.
Поради дітям
Якщо дитина піддається образам, зазнає цькування з боку однолітків, інших дітей, дорослих, є свідком подібної поведінки стосовно інших дітей, то їй будуть корисними наступні поради:
1.Не замовчувати проблему і не боятися звертатись за допомогою дорослих (батьків, учителів, державних органів).
2.Якщо потрібна термінова допомога, звертатися на гарячу лінію 116 111 або 116 123.
Поради батькам
Звертайте увагу на поведінку та настрій дітей. Можливо, ваша підтримка – це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі) звертайтесь:
– до вчителів, соціального педагога,
– до директора школи (письмово),
– до поліції з фіксацією побоїв.
Не намагайтесь самі з’ясувати стосунки з кривдником, під впливом емоцій ви можете завдати серйозної шкоди іншим дітям. До того ж, згідно закону, відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки, тож адресуйте усі свої скарги тільки дорослим людям.
Запам’ятайте самі та розкажіть дитині про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки. Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.
Поради педагогам
Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила.
Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися.
Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими та несуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого. А також обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і, якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
Якщо конфлікт вже стався:
– не слід залучати до інциденту між 2-3 дітьми інших дітей;
– не слід листуватись з батьками в соцмережах і особливо в спільних чатах, тим самим привертаючи увагу інших батьків;
– варто уникати ситуацій прилюдного засудження кривдників при класі та гіпертрофонованого покарання.
Принципи медіації:
– конфіденційність шляхом спілкування виключно із залученими сторонами;
– збереження гідності шляхом мирного повернення учасника конфлікту в колектив;
– відповідальність усіх сторін за прийняте рішення;
– добровільність,
– дотримання прав людини;
– безоціночність особистості та вчинку;
– нейтральність медіатора (медіатор не стає на сторону жодного з учасників конфлікту).
